Заборонені види одягу

Заборонені види одягу

  1. Одяг, який відкриває інтимні частини тіла. Мусульмани повинні покривати свої інтимні частини тіла відповідним одягом. Як говориться в Корані: «О сини Адама! Ми зiслали вам одяг, щоб приховали ви наготу вашу». (Сура Аль-Араф, 7:26) Іслам встановив принципи скромності для чоловіків та жінок. Чоловіки повинні покривати щонайменше проміжок між пупком і колінами. Жінки у присутності сторонніх чоловіків повинні повністю покривати тіло, крім рук та облич. Іслам вимагає, щоб одягу було достатньо, аби правильно покрити тіло. Таким чином, вдягати прозорий та завузький одяг заборонено. Насправді, Пророк (мир йому і благословення Аллаха) попередив тих людей, які не дотримуються скромності в одязі, що вони будуть «людьми Пекла», серед яких «жінки, які одягнені, але голі».
  2. Одяг протилежної статі. Вдягати цей вид одягу суворо заборонено в ісламі, і носити його вважається одним із тяжкіх гріхів. Схожість на протилежну стать може поширюватись і на манеру говорити, рухатись та ходити. Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) прокляв чоловіків, які носять жіночий одяг і жінок, які носять чоловічий одяг (Сунан Абу Дауд: 4098). Він (мир йому і благословення Аллаха) також прокляв чоловіків, які спеціально виглядають, як жінки, та жінок, які спеціально виглядають, як чоловіки. (Сахіх Аль-Бухарі: 5546). Спонукаючи чоловіків і жінок носити різний вид одягу, іслам бере до уваги біологічні відмінності між ними і закликає їх діяти відповідно до веління здорового ґлузду і вродженої природи, яка є в усіх людей (фітра).

    Забороняється носити одяг, який відображає традиції немусульман.

  3. Одяг немусульман. Це одяг, який, наприклад, носили ченці чи священики. До нього також входить одяг характерний для певної релігії, як сказав Пророк (мир йому і благословення Аллаха): «Хто уподібнився якомусь народу, то він із них.» (Сунан Абу Дауд: 4031) Це удодібнення поширюється на носіння одягу релігійного значення. Удодібнення в цьому виді одягу є ознакою слабкості і невпевненості щодо істіни, яку сповідує людина. Таке удодібнення не включає в себе носіння одягу, поширеного у власній країні, навіть якщо такий одяг носить більшість немусульман. Адже і сам Пророк (мир йому і благословення Аллаха) носив одяг, який був поширений серед курайшитів-язичників, виключаючи лише ті предмети одягу, які були суворо заборонені.
  4. Одяг, який носять з гордістю і зарозумілістю. Пророк (мир йому і благословення Аллаха) сказав: «Той, хто має гордість в серці вагою із порошинку, не увійде до Раю.» (Сахіх Муслім: 91) Саме через це іслам застерігає від носіння одягу, що сягає підлоги та є предметом гордощів. Пророк (мир йому і благословення Аллаха) сказав, «В день Воскресіння Аллах навіть не подивиться на тих, хто гордовито носив одяг, який сягав землі». (Сахіх Аль-Бухарі: 3465; Сахіх Муслім: 2085) Іслам також забороняє носити яскравий, кричащий одяг (шугра). Насправді, цей термін стосується ряду речей, включаючи будь-який тип одягу, який має певні особливості та привертає увагу широкої громадськості, що робить його власника відомим. Траурний, яскравий або відштовхуючий колір одягу – кожен одяг, який є предметом гордості і слави, привертаючи занадто багато уваги до себе. Пророк (мир йому і благословення Аллаха) сказав: «Той, хто носить одяг-шугра в цьому світі, того Аллах змусить носити одяг приниження у Судний день.» (Муснад Ахмад: 5664; Сунан Ібн Маджаг: 3607)

    Марнотратство в одязі заборонено, але воно залежить від доходів і фінансових можливостей людини.

  5. Шовковий одяг або одяг прикрашений золотом та шовком (для чоловіків). Говорячи про золото і шовк, Пророк (мир йому і благословення Аллаха) сказав: «Вони заборонені для чоловіків серед моїх послідовників, але дозволені для жінок.» (Сунан Ібн Маджаг: 3 595; Сунан Абу Дауд: 4057) Йдеться про чистий шовк, отриманий з кокона шовкопряда.
  6. Марнотратство в одязі. Пророк (мир йому і благословення Аллаха) одного разу сказав «Їжте, пийте та вдягайтеся, але без надлишку або зарозумілості.». (Сунан Ан-Насаї: 2559) Кожна людина вдягається залежно від соціального стану. Якщо людина багата, то може придбати одяг, який бідна людина не може собі дозволити через малий щомісячний дохід, економічне становище та інші фінансові зобов’язання, які вона має виконувати. Одночасно той чи інший одяг може вважатися марнотратством для бідної людини, але не може бути таким для багатої.