Риси правильного заклику – да’ва (Заклик інших до ісламу)

Аллах описує правильний заклик певними рисами, що відрізняють його від інших. Ось вони:

  1. Розуміння і знання

Той, хто закликає до ісламу (да’ія) має знати істину, до якої він закликає інших; чітко розуміти божественні вказівки на основі чітких доказів: «Скажи: «Це — мiй шлях. Разом iз тими, хто йде за мною, я закликаю до Аллаха так, як менi дано це зрозумiти. Преславний Аллах! Я не багатобожник!». (Сура Юсуф, 12: 108)

На початку свого заклику він не повинен багато знати. Однак, коли він дізнається щось нове, він повинен навчати цьому інших.

Наприклад, якщо він дізнався про необхідність не поклонятися нікому, окрім Аллаха, то він повинен передати цю інформацію іншим. Також, якщо він дізнався про деякі чесноти ісламу, то він повинен передати це. Отже, він має передавати все, що дізнається про іслам, навіть якщо те, що він дізнався – лише один аят з Корану. Адже Пророк (мир йому і благословення Аллаха) наказав: «Передайте від мене хоча б один аят ». (Сахіх Аль-Бухарі: 3274) Це – практика сподвижників Пророка (мир йому і благословення Аллаха): вони вчилися принципам ісламу протягом кількох днів, а потім поверталися до свого народу, аби закликати їх до ісламу і пробуджувати їхній інтерес до нього, зокрема через високі моральні якості.

  1. Мудрість

Коран говорить: «Клич на шлях Господа свого з мудрiстю й добрим повчанням i сперечайся з ними тiльки тим, що найкраще». (Сура Ан-Нахль, 16: 125) Мудрість – це здатність приймати розумні рішення, давати добру пораду в потрібний час і у належном місці, ґрунтуючись на власному досвіді і знанні.

Враховуючи відмінності між людьми, з точки зору їхнього характеру та рівня розуміння, закликаючий до ісламу має обирати відповідний метод для заклику та очікувати можливості його використання.

Він повинен ставитись до них з м’якістю і співчуттям, і вести спокійній та збалансований діалог, який не буде провокувати неприязні і ненависті. Саме через це Аллах нагав Своєму Посланцю (мир йому і благословення Аллаха) про милості, які Він дарував йому, і як зробив його м’яким до людей: «За милiстю вiд Аллаха ти був м’який iз ними. Якби ти був грубим чи жорстоким, то вони неодмiнно залишили б тебе». (Сура Аль-Імраан, 3: 159)