• Багатобожжя суперечить переконанню, що Аллах єдиний гідний поклоніння. Віра в те, що тільки Аллах заслуговує на поклоніння, і що всі види поклоніння мають бути присвячені лише Йому, є найбільшим і найважливішим обов’язком мусульманина щодо свого Господа. Ширк вважається найважчим гріхом перед Аллахом і єдиним гріхом, який Він ніколи не простить без щирого каяття. У Корані говориться: “I хто приписує Аллаху рiвних, той чинить великий грiх!” (Сура Ан-Ніса, 4:48) Коли Пророка (мир йому і благословення Аллаха) запитали про найтяжчий гріх перед Аллахом, він відповів: “Приписувати Аллаху рівних тоді, як Він створив вас” (Сахіх Аль-Бухарі: 4207; Сахіх Аль-Бухарі: 86)
  • Дійсно, багатобожжя зводить нанівець усе поклоніння. Як говориться в Корані: “А якщо вони додають Йому рiвних, то марним буде все те, що роблять вони!” (Сура Аль-Анам, 6:88) Ті, хто вчиняє непростимий гріх багатобожжя, будуть навічно приречені на Пекельний Вогонь. Як говориться в Корані: “Воiстину, тi, якi додають Аллаху рiвних — заборонив Аллах їм сади раю, будуть у пеклi вони” (Сура Аль-Маїда, 5:72)

Багатобожжя буває двох видів: велике та мале

  1. Велике багатобожжя включає в себе присвячення будь-якого акту поклоніння комусь, крім Аллаха. Тому присвячення Йому одному слів та вчинків, які Він любить, є свідченням монотеїзму і істинної віри. У той час як присвячення їх комусь іншому, крім Аллаха, є актом невіри і ширка.

Приклади цього виду включають в себе прохання когось іншого, крім Аллаха, вилікувати хворобу; збільшити багатство; надію на когось, крім Аллаха, і заклик до когось, крім Нього, із мольбою.

Аллах говорить: “Кличте Мене, i Я вiдповiм вам!” (Сура Гафір, 40:60)

“Дарує Аллах перемогу вам, якщо ви вiруєте!”. (Сура Аль-Маїда 5:23) “Вклонiться ж Аллаху та поклоняйтеся Йому”. (Сура Ан-Наджм, 53:62)

Отже той, хто присвячує якийсь вид поклоніння не Аллаху, є невіруючим.

  1. Мале багатобожжя: включає в себе ті слова чи вчинки, які є засобом для скоєння великого ширка.

Прикладом цього є звершення людиною молитви або читання Корану заради хвастощів. Пророк (мир йому і благословення Аллаха) якось зауважив: “Те, чого я боюся найбільше для вас, це мале багатобожжя». Сподвижники запитали його: “Що таке мале багатобожжя, о Посланець Аллаха?» Він відповів: “Хвастощі”. (Муснад Ахмад: 23630)

Тим не менш, якщо людина звершує поклоніння виключно заради хвастощів – якби не люди, які бачать це, то вона б ніколи не молилась і не постила – то вона, безумовно, є лицеміром. Це, безсумнівно, є великим багатобожжям, яке виводить із ісламу.

Чи звернення із проханням до людей є багатобожжям?

Іслам прагне звільнити людський розум від пут забобонів і від поклоніння комусь іншому, крім Єдиного істиного Бога – Аллаха.

Таким чином, не можна про щось прохати мертвих або неживих істот, або смиренно підкорятися їм. Це – істинне невір’я і кричуще багатобожжя.

Однак, дозволено прохати людей про те, що вони справді взмозі зробити, наприклад, врятувати від утоплення або помолитися Аххалу за когось.

  • Чи дозволено нам просити щось у мертвої людини або неживої істоти?
    • Так => Це кричущий прояв багатобожжя, що суперечить ісламу і вірі (іман), адже мертві і неживі істоти не в змозі почути молитву. Навіть якщо вони можуть почути її, то вони не зможуть відповісти на неї. Насправді, заклик є поклонінням, і, таким чином спрямовування його до когось, крім Аллаха, є багатобожжям. Арабські многобожники до появи ісламу звертались із закликами до мертвих і неживих істот.
    • Ні => Ми можемо просити тільки у живих – тих, хто може почути наше прохання. Однак, чи здатні вони виконати те, що, в принципі, можуть фізично зробити?
      • Так => Це допустимо і є однією із форм людських відносин і щоденною справою людини.
      • Ні => Просити живих про те, що вони не в змозі зробити, це багатобожжя, що суперечить ісламу. Адже звертатися із проханням можна тільки до Аллаха. Один із прикладів цього – бездітна людина, яка просить наділити її дітьми.